Вторгнення Росії в Україну 24 лютого перевернуло все з ніг на голову в цій частині світу. Кавова сфера – не виняток. У цьому ексклюзиві Sprudge український кавовий журналіст Ярослав Друзюк розповідає історії про життя під час війни та вплив вторгнення РФ на кавову індустрію в усій країні.
Українська кавова індустрія активно розвивалася від Євромайдану та початку російської агресії в 2014 році. До пандемії коронавірусу Україна очолювала рейтинги за кількістю відкриттів нових кав’ярень у Європі, що підтверджував звіт Project Cafe 2020 Europe від Allegra Group. Українські баристи представляли країну на чемпіонатах світу, зокрема Слава Бабич здобув перемогу в дисципліні Cezve-Ibrik у 2018 році. Що навіть більш важливо, місцеві обсмажувальні компанії росли і в Києві, і по всій країні.
Yellow Place – одна з провідних київських кав’ярень, це також один із закладів, який продовжує працювати в столиці України, що продовжує відбивати спроби ворога оточити місто. «Ми працюємо щодня, тому що для наших гостей важливо продовжувати звичний побут», – каже Альона Хмелик, відповідальна в Yellow Place за доставку зеленого зерна та обсмажування. Шість членів команди залишаються в Києві та продовжують обслуговувати гостей, вони також займаються волонтерством у ресторані Lucky материнської компанії, модного магазину Goodwine. Хмелик та кілька інших членів команди продовжують працювати дистанційно із західної України. «Ми керуємо поставками гуманітарної допомоги, що надходять з-за кордону, та підтримуємо локальних волонтерів; приміром, я допомагала внутрішнім переселенцям облаштувати прихистки в місцевих школах», – каже представниця Yellow Place.
«Наш пріоритет – допомагати країні та співвітчизникам. Завдання номер два – врятувати нашу компанію», – описує ситуацію Хмелик. Goodwine отримав серйозний удар, коли найбільший склад компанії під Києвом був зруйнований росіянами. Загальні втрати, за підрахунками власників, сягають 15 мільйонів євро. Goodwine продовжує підтримувати волонтерів, але компанія повинна пройти тривалий шлях до відновлення, тож вкрай важлива єдність всієї команди, каже Хмелик.
«Спершу я зосереджувалася на довгостроковій перспективі, складала плани та стратегії кризового менеджменту. Але зараз викликом є кожен день. Допомагає те, що команда в цьому всьому разом, усі намагаються допомогти», – каже представниця Yellow Place. Водночас зберігає оптимізм: уже на літо заплановані поставки зеленої кави з Кенії, Уганди та Колумбії.
***
Президенту України Володимиру Зеленському точно не завадить чашка кави. Він став об’єднавчою силою, необхідною Україні, від моменту, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в найбільшу країну Європи. Історія Зеленського – це яскравий випадок того, як лідер відповідає на серйозний виклик; що підтверджується понад 90% підтримки його дій в Україні та висвітленням у глобальних медіа. Що змушує його не збавляти оберти у ці безпрецедентні часи? Українська спешелті-кава від київського обсмажувальника Mad Heads Coffee Roasters.
Коли у твою країну вторгнувся ворог, є не так багато варіантів, як можна допомогти, каже співзасновник Mad Heads Артем Врадій. Для кавової спільноти це може бути доставка свіжозвареної кави Збройним силам, службам критичної інфраструктури та лікарням. О, і також можна забезпечувати кавою президента твоєї країни (і чинного лідера вільного світу).
Врадій розповідає, що передати каву його команду попросив Офіс президента. «Там зараз дуже багато людей, які працюють вдень і вночі. Це стало зрозуміло, коли ми надіслали їм каву та 1500-1800 дріпів», – каже він. Наступного разу вони також надіслали все молоко та брендовані металеві чашки – все, що було в ростерії.
Не можна сказати напевно, чи сам Зеленський куштує спешелті-каву Mad Heads, але Врадій хоче в це вірити: «Щоразу, коли лягаю спати, я уявляю, що він п’є нашу каву з нашої ж чашки. Не запитував, чи це дійсно так, але мені від цього стає краще». Він також мав нагоду поспілкуватися з командою президента. «Я просто запитав, чи відчуває [Зеленський] підтримку, яку йому зараз висловлює вся країна. Вони відповіли, що точно відчуває; власне, це те, що тримає його в ці часи».
Команду Врадія, своєю чергою, мотивує можливість допомогти, як вона тільки може. «Якщо відверто, то в перші дні війни ми не знали, що робити. Просто не розумієш, як знайти собі застосування, коли твоя країна раптом опиняється у війні. Але згодом ми почали знаходити способи допомогти. У ці дні я можу заснути лише в тому разі, якщо відчуваю, що зробив за день щось корисне», – каже Врадій, відповідальний за каву, яка допомогла українцеві Славі Бабичу перемогти на чемпіонаті світу World Cezve-Ibrik Championship у Дубаї в 2018 році.
Система доставки Mad Heads, яку команда налаштувала ще до війни, допомагає доставляти каву на блокпости української армії, у лікарні та волонтерські центри. Вони також доправляють каву у кав’ярні, які продовжують працювати в Києві, готуючи безкоштовну каву для містян, які залишилися в Києві. «Нині в місті ми доставляємо для близько 30 закладів. До клієнтів в інших містах України дістатися складніше, але ми намагаємося продовжувати надсилати замовлення», – додає Врадій.
Каві Mad Heads надає перевагу не лише президент. Врадій усміхається, коли розповідає історію про Територіальну оборону, яка зараз захищає Київ: «Вони кажуть: “Хлопці, у нас тут багато кави, але це все Lavazza. Це нормально, ми не скаржимося. Але, якщо є змога привезти хорошої кави, будемо дуже вдячні”». Звичайно, Mad Heads надіслали їм свою каву. Врадій додає з усмішкою: певно, російські окупаційні війська точно не п’ють в траншеях спешелті-каву.
*Підтримати Mad Heads можна за посиланням.
***
Володимир Шевченко запустив Veterano Coffee Kyiv невдовзі після повернення з військової служби. Назва Veterano позначає, що бізнес працевлаштовує здебільшого ветеранів української армії. Мережа розвиває низку кав’ярень в режимі to go у Києві, а також кілька закладів у містах навколо Києва.
Коли я спілкувався з Шевченком у січні, він був переконаний, що його життя як цивільного триватиме недовго. «Я починав цю справу, розуміючи, що рано чи пізно мені доведеться повернутися в армію, – розповідав він мені до вторгнення Росії. – Росія нікуди не подінеться, вони завжди намагатимуться нас атакувати. Тому я готував дружину, аби вона могла перехопити справи, коли буде потрібно».
«Виходить, я мав рацію», – каже Шевченко, коли я спілкувався з ним за два тижні після початку повномасштабної російсько-української війни. Шевченко перебуває в траншеях на передовій, але зберігає впевненість та оптимізм. «Про війну зазвичай такого не розповідають, але на 90% це важка робота, а бойові дії – десь 10% часу», – сміється український ветеран та власник кавового бізнесу. Шевченко тільки шкодує про те, що ми не встигли висвітлити відкриття його нового закладу до початку війни: «Він просто офігезний вийшов!».
«Переконаний, що ми вже перемогли, – каже Шевченко. – Ми перемогли, коли витримали найбільший удар у перші три дні, і вистояли. Саме тоді фундамент імперії дав тріщину, зараз уже стіни ходуном ходять. Залишилось протриматися до того, коли ций гнилий колос завалиться. На жаль, під своїми уламками він поховає ще багато українців. Нас чекає ще багато сумних новин. Але вони не можуть нас зневірити. Інакше все це буде дарма».
***
Влад Демоненко закінчив медичний університет, але вирішив не йти в інтернатуру, ставши натомість баристою. І досить хорошим баристою: він бренд шеф-бариста провідної української обсмажувальної компанії «Фунт кави» та дворазовий переможець чемпіонату Coffee in Good Spirits. Коли почалася війна, він вирішив і доставляти каву, і допомагати як волонтер у місцевій лікарні.
Місто Демоненка Дніпро простягається на берегах однойменної річки в центральній Україні. Після того, як Росія розв’язала війну проти України в 2014 році, Дніпро стало центром українського спротиву. Зокрема, це один із найбільших медичних центрів України, який протягом майже восьми років приймає поранених із лінії фронту. Тисячі захисників України пройшли через шпиталі Дніпра з лютого 2014 року, коли Росія незаконно анексувала Крим та вторглася в східні регіони. Продовжує рятувати життя Дніпро й зараз, після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Невдовзі після початку війни Демоненко запропонував допомогу другові, який працює в лікарні. Нині він має до трьох змін на тиждень, допомагаючи в опіковому відділенні. «Здебільшого це перев’язки та обслуговування крапельниць, але принаймні я відчуваю себе корисним», – розповідає він.
У дні, коли Демоненко не волонтерить у лікарні, він приєднується до команди «Фунту кави», щоб доставляти каву військовим та рятувальникам. Доставку організували спільно з місцевими ресторанами, розповідає співзасновник Фелікс Безрук. Після того, як близько тижня їхні заклади не працювали, вони вирішили знову відчинити двері трьох із них. «Зараз ми працюємо десь на 40-50% обороту, але, певно, це нормально в такі часи. Це допомагає підтримувати команду, а також наших гостей, які потребують хоч якогось відновлення нормальності», – пояснює Безрук.
Керівник «Фунту кави» додає, що нещодавно одного з його барист призвали у Національну гвардію, ще двоє дівчат із команди вирішили залишити місто. Але це не проблема для підтримування роботи трьох кав’ярень. Що дійсно змушує його нервувати, так це непевність у час війни. Особливо після того, як на Дніпро відбулася перша повітряна атака: російська ракета влучила в місцевий аеропорт 15 березня.
«Ми не можемо знати напевно, що буде завтра. Ракета може влучити в наш заклад у будь-який момент. І це все після того, як протягом двох років наш бізнес страждав від пандемії; ми досі не відновилися після всіх локдаунів. А тепер у нас війна», – каже Безрук. «Залишається лише шукати способи, як можна бути корисним, – додає Демоненко. – Хоч цим будемо зайняті».
Ярослав Друзюк – головний редактор Blackfield Coffee, українського медіа про кавову культуру. Читайте більше текстів Ярослава Друзюка для Sprudge.
